Трансформація через стійкість: як український бізнес адаптується до тривалої війни

Повномасштабне вторгнення кардинально переформатувало умови роботи українських підприємців. Сьогодні компанії не просто виживають, а впроваджують системні зміни в операційну діяльність та формують фінансову «подушку» для стабільної роботи в майбутньому.

Про специфіку страхування воєнних ризиків, вплив євроінтеграції на модернізацію та ключові запити бізнесу до держави розповіла Вікторія Куликова, очільниця департаменту комітетів та Комітету EBA з питань відновлення України, у розмові з Prof Build.

Від виживання до стратегічного планування

— Пані Вікторіє, як би ви оцінили нинішній стан ділової активності? Чи можна стверджувати, що адаптація до воєнних реалій завершилася?

Зараз бізнес перебуває у фазі стабільної роботи в умовах тривалої адаптації. Попри високу невизначеність, спостерігається перехід до системного планування. Дані нашого дослідження «Бізнес в умовах війни» це підтверджують: якщо у 2022 році на повну потужність працювали лише 28% компаній, то станом на лютий 2026 року цей показник сягнув 76%.

Важливим маркером є фінансова стійкість. Наразі 67% підприємств мають резерви, яких вистачить на рік і більше — це вдвічі перевищує показники початку повномасштабного вторгнення. Бізнес навчився не лише реагувати на поточні кризи, а й діяти на випередження.

Ключові перепони для інвесторів

— Які три головні виклики зараз найбільше турбують великих гравців ринку?

Згідно з останнім вимірюванням нашого Індексу інвестиційної привабливості, основними бар’єрами залишаються війна, корупційні прояви та недосконала судова система.

1. Безпекові ризики: Воєнна агресія напряму корелює з вартістю капіталу, можливістю страхування та стабільністю енергосистеми.

2. Корупція: Інвестори потребують прозорості та рівних умов гри.

3. Судова система: Без незалежних судів та гарантій захисту прав власності залучення довгострокових інвестицій є вкрай складним завданням.

Проте є й позитивні тренди: частка скептиків щодо інвестклімату зменшується третій рік поспіль (з 84% у 2023-му до 71% у 2025-му). При цьому 72% компаній, що вже працюють в Україні, планують продовжувати інвестування.

Діалог з владою та готовність до стандартів ЄС

— Чи відчуває бізнес, що його голос враховують при розробці нових законів?

Ми активно працюємо над тим, щоб консультації з ринком стали обов’язковим етапом законотворення. Через спільні робочі групи та галузеві обговорення Асоціація транслює позицію бізнесу, що допомагає створювати більш передбачуване регуляторне поле.

Щодо готовності до роботи за правилами ЄС, то тут ситуація оптимістична: 95% наших членських компаній вже частково або повністю готові до європейського ринку. Близько 71% сприймають євроінтеграцію як потужний стимул для модернізації, а не як додатковий тягар.

Підтримка прифронтових регіонів та страхування

— Яких заходів підтримки потребує бізнес, що працює безпосередньо біля зони бойових дій?

Тут потрібен комплексний підхід: від спеціальних податкових пільг (зменшення ЄСВ, військового збору) та компенсації логістичних витрат до системного розмінування та пріоритету в держзамовленнях. Ми вже подали третю редакцію пакету пропозицій щодо підтримки прифронтового бізнесу державним органам та партнерам з ЄС.

Важливим інструментом є страхування воєнних ризиків. Хоча класичний ринок часто відмовляється працювати в небезпечних зонах, нова державна програма через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) вже дозволяє покривати збитки до 30 млн грн навіть у прифронтових областях, що є суттєвим прогресом.

Людський капітал: де шукати кадри?

— Дефіцит працівників — критична проблема. Яке рішення пропонує EBA?

Компанії відповідають на цей виклик інвестиціями в людей: 94% опитаних підвищують зарплати, а чверть — збільшують бюджети на навчання. Бізнес стає більш гнучким: впроваджується віддалена робота (82% компаній), розвиваються програми перекваліфікації, залучаються ветерани, жінки на традиційно «чоловічі» ролі, а також фахівці старшого віку.

Ми впевнені, що стабільна економіка можлива лише за умови балансу між потребами фронту та зрозумілою, прогнозованою системою бронювання ключових спеціалістів.

Підсумки: «Виснажена стійкість»

— Чи спостерігається масовий вихід бізнесу за кордон через втому?

Масової релокації немає. За нашими даними, 83% компаній не планують залишати Україну. Лише 2% активів було виведено за кордон у 2025 році. Стан українського бізнесу можна назвати «виснаженою стійкістю»: попри колосальний тиск та втому, компанії зберігають вірність українському ринку та продовжують боротися за економічне майбутнє країни.