Індекс корпоративної рівності 2025: український бізнес стає інклюзивнішим

20 листопада в Києві громадська організація “Точка опори ЮА” провела щорічний Форум союзників/ць “БАМ!”. На заході обговорювалися ключові теми: доступність на робочих місцях, внесок місцевих спільнот у соціальні зміни та інструменти активізму в культурі й освіті.

Результати дослідження корпоративної рівності

На форумі також представили результати цьогорічного “Українського індексу корпоративної рівності”. Вони свідчать про те, що компанії не лише зберігають наявні політики рівності, але й активно працюють над адаптацією робочих процесів та просторів. Мета — залучити більше людей незалежно від їхнього віку, статусу чи можливостей.

Починаючи з 2014 року, “Точка опори UA” проводить це національне дослідження, аналізуючи, як бізнес впроваджує принципи різноманіття та інклюзії. У 2025 році до ініціативи долучилася OLX Україна, спільно з якою було реалізовано нову хвилю дослідження.

Зрушення на ринку праці та інклюзія

Результати презентувала Карина Арушанян, старша бренд-менеджерка категорії “Робота” в OLX Україна. Вона підкреслила важливість теми інклюзивності, визнаючи, що стигма та упередження все ще існують, але “ми бачимо реальні позитивні зрушення“.

Через війну та кадровий голод в Україні, особливо у сфері малого й середнього бізнесу, роботодавці стали активніше наймати молодь, людей літнього віку, працівників з інвалідністю, ветеранів та жінок з дітьми.

• За останній рік кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю зросла на 13%.

• Також підвищується увага до працевлаштування ветеранів.

Попри цей позитив, бар’єри зберігаються:

• 37% роботодавців мають труднощі з адаптацією робочих місць для осіб з інвалідністю. Лише 24% отримують державну допомогу на це.

• 16% відчувають складнощі з наймом ветеранів через питання психосоціальної адаптації.

• Жінки з дітьми стикаються з проблемами гнучкого графіка.

• Люди старшого віку часто є об’єктом упереджень щодо їхньої здатності до навчання та адаптації.

Дискримінація та політики компаній

Серед пошукачів роботи 40% ніколи не стикалися з дискримінацією. Найчастіше проблеми відчувають кандидати віком 45–60 років.

• 11% повідомили про дискримінацію за ознакою статі.

• 10% — через стан здоров’я чи інвалідність.

Цікавий факт: лише 4% нейровідмінних людей стикаються з проблемами на роботі, проте 63% з них воліють приховувати цю особливість від роботодавців, побоюючись, що це стане перешкодою.

95% компаній, за даними дослідження, мають політики рівності та недискримінації.

• 60% оновлюють їх принаймні раз на два роки.

• 40% залучають менеджерів до їх формування, а 30% публікують на сайті.

Найбільш незахищеною групою залишаються внутрішньо переміщені особи (ВПО), а найбільшу підтримку отримують люди з інвалідністю. Бізнес також інтегрує недискримінацію у рекламу та співпрацю з амбасадорами, а понад 80% регулярно проводять навчальні заходи з інклюзії.

Адаптація просторів та сталий розвиток

Компанії дедалі частіше адаптують фізичні простори для людей з інвалідністю, хоча лише 21% корпоративних сайтів є доступними для осіб із порушенням зору.

Загалом 95% компаній дотримуються принципів сталого розвитку ООН, підтримуючи інклюзивність, а також соціальні й екологічні ініціативи.

“Це хороший показник: попри війну та складні умови, український бізнес намагається виживати, шукати нові можливості й розвиватися в напрямку інклюзивності, безбар’єрності та сталого розвитку“, — резюмувала представниця OLX Україна.

Законодавчі зміни

Варто нагадати, що створення умов для самостійного життя людей з інвалідністю є частиною реформи деінституалізації (перехід від інтернатів до системи послуг у громадах), що є одним із зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС.

Наприкінці лютого 2025 року Президент підписав євроінтеграційний закон про підтримку працевлаштування людей з інвалідністю. Він імплементує пункти Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і передбачає створення реальних умов на відкритому ринку праці. Зокрема, закон включає:

• Професійну адаптацію та фінансування облаштування робочого місця.

• Компенсацію роботодавцям за застосування розумного пристосування робочого місця.

Раніше, у 2024 році, українські роботодавці облаштували майже 2 тисячі робочих місць для людей з інвалідністю, а держава компенсувала ці витрати на суму 129 мільйонів гривень.